31 липня – День працівників торгівлі

31 липня – День працівників торгівлі
Робота, яка приносить задоволення
 Про приватних підприємців Віру та Романа Грохольських я дізналася під час Обласної спартакіади депутатів обласних і місцевих рад. Збірна Березані була вбрана у ексклюзивні футболки з надписом «Березань», виготовлені Романом. На оригінальну форму, оформлену вишивкою, звертали увагу учасники з інших міст. До того ж, вона стала своєрідним талісманом для наших депутатів – збірна Березані, як відомо, посіла тоді третє місце. З родиною творчих підприємців зустрівся кореспондент «БГ».
 - Виготовити футболки для збірної Березані запропонувала депутат Березанської міської ради Галина Рудківська, - розповідає Роман Грохольський. – Разом з Олегом Рудківським працювали над дизайном, аби футболки були оригінальними і стильними. І, врешті, отримали бажаний результат. Було дуже приємно дізнатися, що збірна з Березані здобула третє місце.
 Наша зустріч відбулася у магазині Грохольських «Скарбничка-дрібничка». Назва торговельного закладу говорить сама за себе, адже там продаються різні дрібнички, які необхідні вдома. Це – сумки та гаманці, різноманітні прикраси і заколки, сувеніри, предмети для декору, а також різні матеріали для заняття творчістю. Хоч площа магазину невелика, але всі товари акуратно розставлені на полицях, якраз на виду у покупців. У магазині ідеальна чистота, а милі дрібнички створюють особливий затишок. 
 - Ми намагалися, щоб наш магазин був не схожий на інші, - розповідає Віра Грохольська. – Адже продаємо речі, що не завжди потрібні кожного дня, але без яких важко обійтися. Ми постійно спілкуємося з покупцями, запитуємо про їхні вподобання. Все більше березанців займаються спортом. Це стимулювало нас закупити балетки, спортивні купальники та інші аксесуари. Приємно бачити в магазині постійних покупців – це надихає і стимулює до роботи.
 На одній із полиць звернула увагу на чашки з надписами «Березань» та зображеними краєвидами міста. Найбільше мені сподобалася чашка з етикеткою води «Березанська», яка колись випускалася на заводі «Березаньпродтовари». Причому – зображена на чашці етикетка ще старого зразка. Така була на воді ще у радянські часи, коли її випускали у скляних пляшках.
 - Чашка з логотипом «Березанська» користується найбільшою популярністю серед покупців, - розповідає Роман Грохольський. – Етикетку я сфотографував у нашому краєзнавчому музеї. Тут оригінальний дизайн. Зверніть увагу на логотип заводу – квітка з кристалом. Вода «Березанська»  - то все-таки історія міста. Чимало березанців і гостей Березані, купуючи чашки, згадують завод «Березаньпродтовари» і його смачну продукцію. 
 У магазині ми познайомилися із трьома синами Грохольських – 14-річним Феліксом, 9-річним Давидом та трирічним Дем‘яном. 
 - Діти нам в усьому допомагають, - посміхається Віра. – Приміром, старші Фелікс та Давид декілька разів торгували разом з татком, за це ми їм виділяємо певну платню. Хлопці мають усвідомити: гроші треба заробити. Фелікс та Давид залюбки граються з Дем‘яном, тому у мене залишається трохи часу на себе. А, загалом, ми любимо відпочивати всією родиною – хоч це, на жаль, за браком часу, буває нечасто. Ми їздимо у Київ або відвідуємо інші міста. Діти такі поїздки пам‘ятають довго.
 Ніхто з родини Грохольських спочатку і не думав займатися бізнесом, хоча Вірина мама і мала власну ятку на ринку «Привокзальний». Але у 2008 році, коли Роман залишився без роботи, постало питання: що робити далі? Вирішили спробувати зайнятися бізнесом. Стартовим капіталом для власної справи були гроші від продажу дитячого візочка. Трохи товару дала Вірина мати. Подружжя орендувало 6 «квадратів» у новозбудованому магазині «Сурі».
 - Ми вдячні кожному покупцю, який відвідував наш відділ, - каже Віра Грохольська. – Так, виторг у нас був невеликий, але все одно щось купували.
 Пізніше підприємці орендували більше приміщення.
 Грохольські розповідають: за вісім років підприємницької діяльності вони не нажили великих статків. Іноді навіть доводилося позичати обігові кошти у синів, бо не вистачало на закупівлю товару. Виникали думки навіть покинути торгівлю. Тим паче Роману, дизайнеру за фахом, запропонували роботу у Києві. Але Грохольські вирішили нічого не змінювати.
 - Їздити на роботу в Київ – це, значить, хлопці бачитимуть мене раз на тиждень, на вихідний, - пояснює Роман. – А для них важливе спілкування з батьком.
 Нині всім підприємцям працюється нелегко, кажуть наші співрозмовники. Ціни зросли, зарплати залишилися майже на попередньому рівні, тому не поспішають люди купувати. А якщо й заходять в магазин покупці, то довгенько роздивляються, прицінюються.
- Складні часи є певним стимулом для роботи, - розповідає Віра. – Аналізуємо, які краще товари брати, аби були затребувані в покупців. Нині ми купуємо дешеві речі і трохи дорожчі. Нехай людина вибирає, що їй більше підходить. Так і працюємо. 
 Грохольські мають плани на майбутнє. Роман працює над дизайном сувенірів, які планує виготовити до 400-річного ювілею міста. Саме вони мають нагадувати гостям про нашу Березань.
  

скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Додати коментарій