Виконавчий збір та витрати виконавчого провадження


Виконавчий збір та витрати виконавчого провадженняВиконавчий збір – це грошова сума, що підлягає стягненню з боржника у разі невиконання ним рішення самостійно в межах встановленого державним виконавцем строку.

У разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк до семи днів з моменту винесення (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника – у строк до п’ятнадцяти днів), який встановлений ч. 2 ст. 27 Закону України «Про виконавче провадження», для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника – юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Проте, не у всіх випадках здійснюється стягнення виконавчого збору. Так, виконавчий збір не стягується за виконавчими документами про:

- конфіскацію майна;

- стягнення періодичних платежів;

- стягнення виконавчого збору;

- накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог;

- відшкодування витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій;

- стягнення штрафів, накладених відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження»;

- у разі виконання рішень у порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Постанова про стягнення виконавчого збору виноситься при першому надходженні виконавчого документа державному виконавцю. При наступних пред’явленнях до виконання виконавчого документа державному виконавцеві виконавчий збір стягується в частині, що не була стягнута при попередньому виконанні.

У разі якщо стягнутої з боржника суми недостатньо для задоволення в повному обсязі вимог стягувача, виконавчий збір сплачується пропорційно до стягнутої суми.

В тому випадку, коли виконавче провадження закінчується у зв’язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню на основі виконавчого документа, виконавчий збір повертається боржникові.

У разі завершення виконавчого провадження з виконання рішення немайнового характеру та в разі закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених статтею 49 Закону України «Про виконавче провадження», якщо виконавчий збір не стягнуто, державний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення такого виконавчого провадження відкриває виконавче провадження за постановою про стягнення виконавчого збору.

Витрати органів державної виконавчої служби, пов’язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та інших надходжень, що не суперечать законодавству.

До витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату:

- перевезення, зберігання і реалізації майна боржника;

- послуг експертів, суб’єктів оціночної діяльності – суб’єктів господарювання та – інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій;

- поштового переказу стягувачу стягнених аліментних сум;

- проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини;

- розміщення оголошення в засобах масової інформації;

- виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень;

- інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов’язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.

 

скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Додати коментарій