Нова збірка Івана Марченка «Сиві завії буття»

Нещодавно світ побачила десята поетична збірка «Сиві завії буття» відомого у нашому місті поета Івана Марченка. До речі, він організував у місті літературне об‘єднання «Дивосвіт», яке під його опікою видає альманах «Сонцецвіт Березані», де друкуються твори не тільки членів літературного об‘єднання, а й поетів і письменників Києва та Київської області. У новій збірці поет торкається актуальних проблем сучсності, вболіває й закликає своїх земляків, ровесників щось робити для збереження, для порятунку України від загарбницьких зазіхань сусіда, для порятунку української мови, традицій нашого народу. Також поет у збірці відображає останні дні лютого 2014 року на Майдані, коли загинула «небесна сотня». У поезіях звучить роздумливість, гіркота, душевна зрілість, радість перемоги. Критики відзначають, що світобачення поета пройняте філософією кордоцентризму або «філософією серця», яке бере початок від Григорія Сковороди й Панфіла Юркевича. Ця збірка – яскравий приклад того, що поезії інколи бувають сильніші за гармати. У ній, як і в попередніх збірках, відчувається емоційна стихія, напруга, громадська патетика, інколи сарказм. Більш детально з новою збіркою І. Марченка можна ознайомитись у міській бібліотеці для дорослих.

Ми мови не загубим
Не бійтеся, ми мови не загубим,
За неї кров, як треба, проллємо.
Калину рідну зацілуєм в губи.
ЇЇ нектар свободи ми п’ємо.
Вінок терновий мови – її слава.
Без мови української – не жить.
У нас ще є своє народне право:
Рідній мові праведно служить.
Це символ нації, це вічна наша зброя.
З цією зброєю іти нам у світи.
Ми незборима нація, нездолані герої, 
Хоч виють ще навколо нас хорти.
Не віддамо ми волю зайдам і бродягам,
І хай там, як не виють, не русять –
Ми під своїм непереможним стягом
Ідем на прю… Жита хай колосять.
скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Додати коментарій