«Розрита могила» в граніті

На площі Тараса Шевченка має з‘явитися пам‘ятник Великому Кобзарю. Саме на історичному місці, де до 1989 року розташовувася бюст поета. Нині працівники монтують гранітний постамент. Коли ж з‘явиться сам пам‘ятник? Як він виглядатиме?  Про це ми говоримо з автором проекту, дизайнером Романом Грохольським.
- Романе, багатьох березанців цікавить питання: коли з‘явиться пам‘ятник Шевченку?
- Так, спочатку планувалося відкриття пам‘ятника до урочистостей з нагоди Дня міста. Але виникли певні труднощі. Передусім, через погоду. Адже під проливним дощем складно виконувати будівельні роботи. Потім була затримка із гранітом - потрібен був камінь певної довжини і якості, а його непросто було знайти. Роботи з гранітом виконують майстри з Коростишева. І тут потрібно дотримуватись технології, аби пам‘ятник стояв вічно. На мою думку, поспішати не варто. Краще все зробити як слід. Так що конкретної дати назвати не можу. Але скажу, що пам‘ятник з‘явиться найближчим часом. «Розрита могила» в граніті
- Це буде новий пам‘ятник?
- Так, планується встановлення нового пам‘ятника. Автор бюсту – відомий скульптор, заслужений художник України, доцент Київського державного інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука Микола Білик. Схожий бюст встановлений у місті Буча. Хоча спочатку була ідея перенести існуючий пам‘ятник Шевченка від музею і встановити його на площі Тараса Шевченка. Адже центральна вулиця перейменована на вулицю Шевченків Шлях. Саме цим шляхом Тарас Григорович їздив до Лукашевича та до князя Рєпніна в Яготин. Було рішення виконкому про перенесення пам‘ятника. Ідею підтримав і депутатський корпус. Але думки  березанців розділилися, тож було вирішено встановити новий пам‘ятник. До мене звернувся міський голова з проханнями розробити проект. Я погодився із задоволенням, бо давно мріяв про таку роботу. У міській раді відбулася зустріч з березанськими митцями Ук Дара Чаном та Сергієм Мамойліком. Ук Дара Чан відмовився від участі у проекті, пояснивши, що він живописець, а не скульптор. Сергій Олександрович подивився мої ескізи і сказав: «Я не бачу проблем, якщо проект реалізовуватиме Роман».
- Ви розмістили на своїй сторінці у «Фейсбуці» ескіз пам‘ятника, як він виглядатиме в граніті. Як на мене, він дещо незвичний. Принаймні, не схожий на пам‘ятник Шевченку біля краєзнавчого музею…
- В цьому й суть, щоб пам‘ятники не були схожими. Тоді ж навіщо встановлювати ще один, ідентичний пам‘ятник?! Моя ідея – втілити в граніті знамениту поезію «Розрита Могила», яку Тарас Григорович написав у Березані. Перед тим, як братися до роботи, багато разів прочитав цей вірш. Коли працював над ескізами, консультувався з відомими мистецтвознавцями: професором Михайлом Селівачовим, Валентином Кашубою, викладачем кафедри дизайну Інституту декоративно-прикладного мистецтва імені Бойчука, відомим художником-дизайнером Анатолієм Сімоніком, вже згадуваним скульптором Миколою Біликом та іншими. Після кожної консультації я вносив в ескіз зміни.
- Багато хто запитує: а навіщо біля бюсту Кобзаря тризуб?
- Аби було зрозуміліше, хотів би розповісти про сам пам‘ятник. Нижній ярус постаменту символізує український рушник, а також вишиту сорочку. Пригадуєте у поезії Тараса Шевченка є рядки: 
А тим часом перевертні 
Нехай підростають 
Та поможуть москалеві 
Господарювати, 
Та з матері полатану 
Сорочку знімати. 
Курган з граніту – як символ розритої могили, про яку писав Шевченко, символ української землі. У кургані відсутня четверта частина – це вкрадена частина української землі. 
Начетверо розкопана, 
Розрита могила. «Розрита могила» в граніті
На цьому місці вибита восьмикутна зірка – символ матері, це один із найпоширюваніших символів, які зустрічаються в традиційних українських рушниках. Шевченко у поезії постійно звертається до матері-України. З розритої могили, наче квітка, проростає воля, до якої так прагнув Шевченко. Її символізують елементи Тризубу. Як відомо, Тризуб - давній знак (Триглав, Трійця) який є символом Божественного світу. Його використовували князі ще за часів Київської Русі як ознаку влади. Всім відомо, як Шевченко прагнув волі для України. 
- В соціальних мережах виникла полеміка щодо надпису на постаменті: 
«Світе тихий, краю милий, моя Україно, за що тебе сплюндровано, за що, мамо, гинеш?» Дехто вважає такий надпис навіть провокативним. Хоча більшість березанців переконана, що ці слова Шевченка дуже актуальні саме зараз. Чому перший рядок з Шевченкової поезії Ви обрали для надпису на постаменті?
- Спочатку була ідея написати «Світе тихий, краю милий, моя Україно» і поставити три крапки. Але це буде незавершене звернення Кобзаря. Я бачив фотокопії рукописів Шевченка. Саме цей рядок поезії був підкресленим – його поет вважав головним у своєму вірші. В цьому рядку весь біль, який відчував Шевченко за Україну. Поезія «Розрита могила» дуже актуальна сьогодні, хоча з часу її написання минуло 173 роки. Наші хлопці на Сході гинуть, відстоюючи незалежність України. Є серед нас і перевертні, які старанно маскуються під патріотів. Пам‘ятників Шевченку багато, і я прагну, щоб на наш пам‘ятник (точніше кажучи, дизайнерський проект) звернули увагу, аби люди замислились. 
- Елементи орнаменту на постаменті дуже схожі на орнамент, викладений плиткою на площі. Також його використовували на сувенірній продукції. Чому саме такий знак був використаний?
- Щодо цього символу я консультувався з фахівцями, наскільки доречно його використовувати. Як я вже розповідав, восьмикутна зірка в ромбі – це знак Матері, символ продовження роду. Назва «Березань» жіночого роду. Тому цей знак дуже доречний для нашого міста. Використання однакових символів на постаменті та площі з‘єднують їх в один архітектурний ансамбль.
- Це Ваш перший проект такого штибу?
- Ні, не перший. Я розробляв композицію «Каштани» на Хрещатику, навпроти ЦУМу. Проект схвалила комісія, але він не був реалізований через відсутність фінансування. 
- Як Ви ставитесь до критики на свою адресу? Адже її теж вистачає. 
- Якщо вона конструктивна, то я вдячний людям за пораду. А коли кажуть: «Мені не подобається, але я не знаю чого» - то це інше питання. Я прислухаюся до думки фахівців, які розуміються у мистецтві. Дуже вдячний їм за слушні поради. А щодо пам‘ятника Шевченка, то це буде цікава дизайнерська робота, яка стане візитівкою Березані, присвячена «Розритій могилі», бо ця поезія хвилює серця. Бюст Шевченка авторства Білика органічно поєднуватиметься з композицією.
- На своїй сторінці у «Фейсбуці» Ви також ініціювали збір коштів на пам‘ятник. Наскільки мені відомо, благодійний фонд ТОВ «Баришівська зернова компанія» «Розвиток села» перерахував на будівництво пам‘ятника 100 тисяч гривень. Невже цього недостатньо?
- Спонсорами цього проекту виступив і міський голова Володимир Григорович Тимченко, і благодійний фонд «Розвиток села», а також меценат, прізвища якого я не знаю. Цих коштів вистачило на будівництво гранітного постаменту. Залишилося викупити бюст Шевченка. Для цього потрібно 180 тисяч гривень. Буквально за три дні вдалося назбирати 50 тисяч гривень. Люди приносили, хто стільки міг. Одна жіночка принесла в конверті 1000 гривень і навіть прізвища свого не назвала. Пенсіонер перерахував на картку 23 гривні 17 копійок. Вдячний всім березанцям за допомогу. Хочу зазначити, що я відмовився від гонорару. Мені цікаво як дизайнеру втілити свій проект. Я роблю це для свого міста. Користуючись нагодою, називаю рахунок, куди можна перераховувати кошти на викуп бюсту Шевченка. «Приват-Банк», № картки 5168 7573 0741 0680. Також кошти можна перераховувати на рахунок Березанської міської благодійної організації «Фонд громади м. Березань»: ЗКПО 38065546; р/р 26003060861851 «ПриватБанк», МФО 321842, призначення платежу: на будівництво пам‘ятника Шевченка.
Буду вдячний кожному за допомогу і готовий відзвітуватися за кожну копійку. 
- До речі, нещодавно ми дізналися дізналася, що саме Вас призначено керівником робочої групи з будівництва пам‘ятника воїнам АТО та героям Афганської війни. Яким він буде?
- Це буде комплекс загиблому воїну, а розташовуватиметься він, як і планувалося, в районі Заріччя. Буде встановлений козацький хрест, а поряд - обеліски загиблим Героям. Це буде символ примирення та пам‘яті. Адже ці хлопці служили різним країнам, але загинули вони за свою Вітчизну. 


скачать dle 10.5фильмы бесплатно
Додати коментарій